1. Словник української мови в 11 томах

чорнявка

ЧОРНЯ́ВКА, и, ж., розм. Чорнява жінка, дівчина.

Темна чорнявка з круглим рум’яним лицем так і пашіла здоров’ям (Март., Тв., 1954, 296);

Чорнявка одразу сподобалася інженерці. Гарненька, чепурна, бідова. Назвалась Ганею (Минко, Ясні зорі, 1951, 56);

// нар.-поет. Уживається як прикладка до слів дівка, дівчина.

В білого царя в пишних хоромах-палатах є дівка-чорнявка (Мирний, IV, 1955, 79).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чорнявка — див. чорнобривий Словник синонімів Вусика
  2. чорнявка — ЧОРНЯ́ВКА, и, дав. і місц. ці, ж., розм. Чорнява жінка, дівчина. Темна чорнявка з круглим рум'яним лицем так і пашіла здоров'ям (Л. Мартович); Чорнявка одразу сподобалася інженерці. Гарненька, чепурна, бідова. Назвалась Ганею (В. Минко); // нар.-поет. Словник української мови у 20 томах
  3. чорнявка — чорня́вка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  4. чорнявка — -и, ж., розм. Чорнява жінка, дівчина. || нар.-поет. Уживається як прикладка до сл. дівка, дівчина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чорнявка — БРЮНЕ́ТКА, ЧОРНЯ́ВА розм., ЧОРНЯ́ВКА розм., ЧОРНОВОЛО́СА розм., ЧОРНОГОЛО́ВА розм., ЧОРНОКО́СА розм., ЧО́РНА розм. Камілла, вродлива брюнетка, лежить на ліжку (І. Словник синонімів української мови