1. Словник української мови в 11 томах

чугаїнка

ЧУГА́ЇНКА, и, ж., діал. Зменш. до чуга́їна.

Був то молодий, безвусий парубок, міцно збудований, у високій сивій кучмі, короткій чугаїнці і з довгим ціпком (Коцюб., І, 1955, 341);

На плечах, на сивій чугаїнці білів сніг (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 349).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чугаїнка — ЧУГА́ЇНКА, и, ж., діал. Зменш. до чуга́їна. Був то молодий, безвусий парубок, міцно збудований, у високій сивій кучмі, короткій чугаїнці і з довгим ціпком (М. Коцюбинський); На плечах, на сивій чугаїнці білів сніг (О. Кундзич). Словник української мови у 20 томах
  2. чугаїнка — чуга́їнка іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  3. чугаїнка — -и, ж., діал. Зменш. до чугаїна. Великий тлумачний словник сучасної мови