чумарочка
ЧУМА́РОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до чума́рка.
Попогуляв і Оксен за свого парубоцтва. Одягне латану чумарочку, смушеву шапку, міллю побиту, чоботи юхтові-пришви, незавидна одежа, бідна, а йде він у ній, бісів парубок, як намальований (Тют., Вир, 1964, 21);
Ходила Катя в чомусь схожому не то на коротку чумарочку, не то на довгу венгерку (Перв., Дикий мед, 1963, 31).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чумарочка — ЧУМА́РОЧКА див. чеме́рочка. Словник української мови у 20 томах
- чумарочка — чума́рочка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- чумарочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до чумарка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чумарочка — Чумарка, -ки ж. = чемерка. Натру.... полою суконної чумарки. Ком. II. 58. ум. чумарочка. Ходив же я в чумарочці, тепер в сірячині. Грин. III. 200. Словник української мови Грінченка