1. Словник української мови в 11 томах

чурбак

ЧУРБА́К, а́, ч., розм. Обрубок дерева, коротка колодка.

Гнат Яворський помітив, що в пічці прогоріло дерево, і підкинув нових чурбаків (Чорн., Визвол. земля, 1950, 91);

Варя вийшла на подвір’я, витягла з сараю дерев’яні чурбаки і .. вдарила по одному з них сокирою (Ткач, Плем’я.., 1948, 127);

На дерев’яному чурбаку серед колиби горів каганчик (Скл., Карпати, II, 1954, 374).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чурбак — див. обрубок Словник чужослів Павло Штепа
  2. чурбак — ЧУРБА́К, а́, ч., розм. Обрубок дерева, коротка колодка. Гнат Яворський помітив, що в пічці прогоріло дерево, і підкинув нових чурбаків (С. Чорнобривець); Варя вийшла на подвір'я, витягла з сараю дерев'яні чурбаки і .. вдарила по одному з них сокирою (Д. Словник української мови у 20 томах
  3. чурбак — чурба́к іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  4. чурбак — -а, ч., розм. Обрубок дерева, коротка колодка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чурбак — КОЛО́ДА (стовбур зрізаного дерева, очищений від гілля), КОЛО́ДКА, БЕРВЕНО́ діал., ДЕЛИ́НА діал., КЛЬОЦ діал., КО́ВБОК діал., КОВБА́Н діал., ТРАМ (ТРЯМ) діал.; БРУС, БРУСО́К, РУ́БАНКА діал. (обтесана чи обпиляна перев. чотиригранна деревина); ДУБО́К перев. Словник синонімів української мови