1. Словник української мови в 11 томах

чуркало

ЧУ́РКАЛО, а, с., діал. Джерело (у 1 знач.).

Оглянувся [Марусяк] за чуркалом, прислухався — чи не журчить де, але не було чути. Шукати не хотілося; зрештою пригадав, що й нема тут чуркала поблизу (Хотк., II, 1966, 108);

Як пам’ятаю, гуцули пили тільки — і це не всякий — влітку жентицю на полонині та воду з чуркала (Козл., Сонце.., 1957, 13).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чуркало — ЧУ́РКАЛО, а, с., діал. Джерело (у 1 знач.). Оглянувся [Марусяк] за чуркалом, прислухався – чи не журчить де, але не було чути. Шукати не хотілося; зрештою пригадав, що й нема тут чуркала поблизу (Г. Словник української мови у 20 томах
  2. чуркало — чу́ркало іменник середнього роду джерело діал. Орфографічний словник української мови
  3. чуркало — чу́ркало (цю́ркало) джерело (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. чуркало — -а, с., зах. Джерело (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чуркало — ДЖЕРЕЛО́ (потік води, що утворюється внаслідок виходу підземних вод на поверхню землі), КЛЮЧ рідше, КРИНИ́ЧКА, КРИНИ́ЦЯ рідше, КЕРНИ́ЦЯ (КИРНИ́ЦЯ) діал., КРИНИЧОВИ́НА діал., ЧУР діал., ЧУ́РКАЛО діал., НОРА́ діал., ЖИВЕ́ЦЬ діал. Словник синонімів української мови
  6. чуркало — Чуркало, -ла с. = джерело. Шух. І. 111. 76. Словник української мови Грінченка