чіпляння
ЧІПЛЯ́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. чіпля́ти 1.
Мишуня подумав, що Семен Ларивонович радитиметься з ним про технічні вдосконалення щодо чіпляння сівалок та плугів (Ю. Янов., II, 1954, 135).
2. перен., розм. Настирливе приставання, прискіпування.
— Я знаю, чого ти оглядаєшся, чого ти вагаєшся… Є кілька причин: перша — Ніна, друга — моє оте чіпляння до тебе в лісі (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 109);
Перед початком свята по залі ходили наглядачі, перевіряли: не лише як зодягнені учні, який назовні вигляд мають, але і те, в якому настрої учень зайшов до зали.. Не обійшлося без задиркуватого чіпляння, зауважень (Ле, Хмельницький, І, 1957, 117)
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чіпляння — ЧІПЛЯ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. чіпля́ти 1. Мишуня подумав, що Семен Ларивонович радитиметься з ним про технічні вдосконалення щодо чіпляння сівалок та плугів (Ю. Яновський). 2. перен., розм. Настирливе приставання, прискіпування. Словник української мови у 20 томах
- чіпляння — чіпля́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- чіпляння — -я, с. 1》 Дія за знач. чіпляти 1). 2》 перен., розм. Прискіпування. Великий тлумачний словник сучасної мови