ш
Ш, невідм., сер. Двадцять восьма літера українського алфавіту на позначення приголосного звука «ш» (вимовляється «ша»).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Ш — (ша). Як назва літери вживається в с. р.: велике ш; як назва звука вживається в ч. р.: довгий ш, приголосний ш. Літературне слововживання
- ш — Ш, невідм., с. Двадцять дев'ята літера “Ш” українського алфавіту на позначення приголосного звука “ш” (вимовляється “ша”). Словник української мови у 20 томах
- ш — невідм., с. Двадцять дев'ята літера українського алфавіту на позначення приголосного звука "ш" (вимовляється "ша"). Великий тлумачний словник сучасної мови