1. Словник української мови в 11 томах

шабатувати

ШАБАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Рвати, розривати.

І кинувся [лев] межи стадо, Телицю вбиває; Шабатує пазурами, Шкуру іздирає (Рудан., Тв., 1959, 270).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шабатувати — див. рвати Словник синонімів Вусика
  2. шабатувати — ШАБАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Рвати, розривати. І кинувся [лев] межи стадо, Телицю вбиває; Шабатує пазурами, Шкуру іздирає (С. Руданський). Словник української мови у 20 томах
  3. шабатувати — шабатува́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  4. шабатувати — -ую, -уєш, недок., діал. Рвати, розривати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шабатувати — РВА́ТИ (порушуючи цілісність чогось, різким рухом розділяти його на частини), РОЗРИВА́ТИ, РОЗДИРА́ТИ, ДЕ́РТИ (ДРА́ТИ), РОЗПАНА́ХУВАТИ розм., ПАНА́ХАТИ розм.; ШМАТУВА́ТИ, РОЗШМАТО́ВУВАТИ, ШМАТКУВА́ТИ розм., ШАБАТУВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  6. шабатувати — Шабатува́ти, -ту́ю, -єш гл. Рвать, разрывать. І кинувся межи стадо, телицю вбиває (лев), пазурами шабатує, шкуру іздирає. Рудан. І. 73. Словник української мови Грінченка