шабатурка

ШАБАТУ́РКА, и, ж., діал.

1. Зменш. до шабату́ра.

[Іван:] Ось ще й галстук.. І сорочка. (Дістає з маленького пакунка). Шовкова, і черевики нові. (Виймає з шабатурки) (Мик., І, 1957, 437);

Сів [парубок] край столу, добридень оддав. Шабатурку одкрив да й малює (Ю. Янов., І, 1954, 19).

◊ Зсо́хнутися (зсо́хтися, висохти і т. ін.) на шабату́рку — дуже схуднути.

Маланка чорна, зсохлась уся на шабатурку (Коцюб., II, 1955, 32).

2. Палітурка.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шабатурка — див. ПАЛІТУРКА. Словник синонімів Караванського
  2. шабатурка — ШАБАТУ́РКА, и, ж., діал. 1. Зменш. до шабату́ра. [Іван:] Ось ще й галстук .. І сорочка (Дістає з маленького пакунка). Шовкова, і черевики нові. (Виймає з шабатурки) (І. Микитенко); Сів [парубок] край столу, добридень оддав. Шабатурку одкрив да й малює (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. шабатурка — шабату́рка іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  4. шабатурка — шабату́рка вул. 1. палітурка (ст) 2. футляр для окулярів (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. шабатурка — -и, ж., діал. 1》 Зменш. до шабатура. 2》 Палітурка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. шабатурка — ОБКЛА́ДИНКА (покриття книжки, зошита з паперу, клейонки і т. ін.), ПАЛІТУ́РКА, ОПРА́ВА (перев. з твердого матеріалу), ОБГО́РТКА рідше, ПАЛІТУ́РА рідше, ПАЛЯТУ́РКА заст., ШАБАТУ́РКА діал. Його книжка була вже зверстана і обкладинка подана художником (В. Словник синонімів української мови
  7. шабатурка — Шабату́рка, -ки, -рці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. шабатурка — Шабатурка, -ки ж. Переплетъ. Під пахвою «алеф — бет» в новій шабатурці. Рудан. І. 61. Словник української мови Грінченка