шальга

ШАЛЬГА́, и́, ж., діал. Скаженість, шаленство.

— А тобі що, Бовдуре? — спитав він.— Шальга на тебе находить, та хочеш людей кусати, чи що? (Фр., І, 1955, 301).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шальга — Шальга́: Ша́льга: — навіженство, шаленство, скаженість [I] — одур, шал, скаженість [XII] — скаженість [16,II] — скаженість, шаленство [17] — шал, одур [4] — шаленство [15] — шаленство, скаженість [25] шале́ний, шальга́: бѣшенный, бѣшенство [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. шальга — див. шаленство Словник синонімів Вусика
  3. шальга — ШАЛЬГА́, и́, ж., діал. Скаженість, шаленство. – А тобі що, Бовдуре? – спитав він. – Шальга на тебе находить, та хочеш людей кусати, чи що? (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  4. шальга — шальга́ іменник жіночого роду скаженість, шаленство діал. Орфографічний словник української мови
  5. шальга — -и, ж., діал. Скаженість, шаленство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. шальга — ЗЛІСТЬ (почуття сильної недоброзичливості, ворожнечі до кого-небудь), ЗЛО́БА́, ОЗЛО́БЛЕНІСТЬ, ЖОВЧ, ЛЮТЬ підсил., РОЗЛЮ́ЧЕНІСТЬ підсил., ЛЮ́ТОЩІ мн., підсил., ШАЛ підсил., ШАЛЕ́НСТВО підсил., ШАЛЬГА́ діал., ЗАВЗЯ́ТОК діал., ЗАЇ́ЛІСТЬ діал. Словник синонімів української мови