1. Словник української мови в 11 томах

шамотіння

ШАМОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. шамоті́ти і звуки, утворювані цією дією.

З шамотінням перебираючи струни очерету, заколисуюче булькала вода (Коз., Сальвія, 1959, 71);

Важкої тиші не порушував навіть невгамовний шелест листу чи тріск галузок, по яких сонячним зайчиком стрибали руді вивірки, або шамотіння їжаків, які часто переповзали стежку (Панч, Гомон. Україна, 1954, 58);

— Що ти там шепчеш? — лементувала тая.— Та за твоїм шамотінням і мого крику не чуть! (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 48)

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шамотіння — див. звучання; шум Словник синонімів Вусика
  2. шамотіння — ШАМОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. шамоті́ти і звуки, утворювані цією дією. З шамотінням перебираючи струни очерету, заколисуюче булькала вода (В. Словник української мови у 20 томах
  3. шамотіння — шамоті́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  4. шамотіння — -я, с., розм. Дія за знач. шамотіти і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шамотіння — ШЕ́ЛЕСТ (тихий, глухий звук, шум від тертя одного предмета об другий), ШЕЛЕСТІ́ННЯ рідше, ШАРУДІ́ННЯ, ШУ́РХІТ, ШУ́РХАННЯ рідше, ШЕ́РХІТ, ШЕ́РЕХ, ШЕ́МРАННЯ, ШЕ́МРІТ, ШЕ́МРІННЯ рідше, ШЕРХ розм., ШЕ́РХАННЯ розм., ШЕРЕХТІ́ННЯ розм., ШЕРХОТІ́ННЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. шамотіння — Шамоті́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)