1. Словник української мови в 11 томах

шарахатися

ШАРА́ХАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм. Несподівано, різко кидатися кудись (перев. від переляку).

Коні летіли алюром, і сани навіть не збивалися в обочини. Перехожі з острахом шарахалися вбік, кури летіли в сніг (Кучер, Прощай.., 1957, 185);

Шарахались коні від вибухів (Довж., І, 1958, 209);

*Образно. Десь спросоння заплакала дитина, потім закугикав сич, стривожено й сердито. І той полохливий звук, відлунюючись, довго шарахався по лісу (Кочура, Зол. грамота, 1960, 317).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шарахатися — див. боятися Словник синонімів Вусика
  2. шарахатися — ШАРА́ХАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм. Несподівано, різко кидатися кудись (перев. від переляку). Коні летіли алюром, і сани навіть не збивалися в обочини. Перехожі з острахом шарахалися вбік, кури летіли в сніг (В. Кучер); Шарахались коні від вибухів (О. Словник української мови у 20 томах
  3. шарахатися — шара́хатися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  4. шарахатися — -аюся, -аєшся, недок., розм. Несподівано, різко кидатися кудись (перев. від переляку). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шарахатися — КИ́ДАТИСЯ (швидко, ривком іти, бігти, прямувати кудись, до когось, чогось або туди й сюди), ПОРИВА́ТИСЯ, ШУГА́ТИ, МЕТА́ТИСЯ, ШАРА́ХАТИСЯ розм., ШАРА́ХАТИ розм., ШАРА́ХКАТИСЯ розм., ШАРА́ХКАТИ розм. (перев. від переляку); ТИ́ЦЯТИСЯ розм., ТИ́ЦЬКАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови