шарик
ША́РИК, а, ч. Зменш. до шар².
Виявилось, що в його діда-коваля є старезна рушниця.., дід так і не вистрелив з неї ні разу — боявсь. А цей, малий Уралов, взяв її, зарядив замість дробу шариків з підшипника.. То таки був постріл! (Гончар, Тронка, 1963, 307);
Ювелірні вироби часто відзначаються дуже складною технікою виготовлення. Нерідко для їх прикрашення вживали.. орнамент, що складається з найдрібніших металевих шариків, напаяних на поверхню речі (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 336).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шарик — [шариек] -ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іy Орфоепічний словник української мови
- шарик — Кулька Словник чужослів Павло Штепа
- шарик — ША́РИК, а, ч. Зменш. до шар². Виявилось, що в його діда-коваля є старезна рушниця.., дід так і не вистрелив з неї ні разу – боявсь. А цей, малий Уралов, взяв її, зарядив замість дробу шариків з підшипника .. То таки був постріл! (О. Словник української мови у 20 томах
- шарик — ша́рик іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
- шарик — заско́чили ша́рики за ро́лики в кого, рідше кому, грубо. Хто-небудь став дурним і нерозумно поводить себе. —Побачим…— І бачити нічого! Шумер сам склав і підписав смертного вирока собі. Да-а-а… шарики йому за ролики заскочили, да-а! (Б. Нечерда). Фразеологічний словник української мови