шарманщик
ШАРМА́НЩИК, а, ч.
1. Той, хто грає на шарманці; мандрівний музика з шарманкою.
Багато, багато пісень знала Маринка. Вона чула їх змалку від своєї матері, вона переймала їх від мандрівних шарманщиків, вона ловила їх всюди (Жур., Вечір.., 1958, 251).
2. перен., зневажл. Той, хто багато, надокучливо говорить чи грає.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шарманщик — ШАРМА́НЩИК, а, ч. 1. Той, хто грає на шарманці; мандрівний музика з шарманкою. Багато, багато пісень знала Маринка. Вона чула їх змалку від своєї матері, вона переймала їх від мандрівних шарманщиків, вона ловила їх всюди (С. Журахович). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
- шарманщик — шарма́нщик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- шарманщик — -а, ч. 1》 Той, хто грає на шарманці; мандрівний музика з шарманкою. 2》 перен., зневажл. Той, хто багато, надокучливо говорить чи грає. Великий тлумачний словник сучасної мови