шарудливий
ШАРУДЛИ́ВИЙ, а, е. Який видає слабкий шерех, шелест.
Полетіло, поспішаючи, кружляючи в повітрі, сухе шарудливе листя (Собко, Срібний корабель, 1961, 5);
В очах рябіло від яскраво-зелених, жовтогарячих і червоних гарусних та шовкових хусток і ситцевих, туго накрохмалених шарудливих платтів (Тулуб, В степу.., 1964, 464);
// Який викликає слабкий шерех, шелест.
Ішли житами шарудливі хвилі вітру, хилили колос до землі (Тулуб, Людолови, І, 1957, 67);
// рідко. Сповнений слабкого шереху, шелесту (перев. про звуки).
Вахрах знову пішов поряд, голос його став сонний і шарудливий (Коп., Вибр., 1948, 118).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шарудливий — див. шумливий Словник синонімів Вусика
- шарудливий — ШАРУДЛИ́ВИЙ, а, е. Який видає слабкий шерех, шелест. Полетіло, поспішаючи, кружляючи в повітрі, сухе шарудливе листя (В. Собко); В очах рябіло від яскраво-зелених, жовтогарячих і червоних гарусних та шовкових хусток і ситцевих... Словник української мови у 20 томах
- шарудливий — шарудли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- шарудливий — -а, -е. Який видає слабкий шерех, шелест. || Який викликає слабкий шерех, шелест. || рідко. Сповнений слабкого шереху, шелесту (перев. про звуки). Великий тлумачний словник сучасної мови
- шарудливий — ШЕЛЕСТКИ́Й (який видає, утворює шелест; сповнений шелесту), ШЕЛЕСТЛИ́ВИЙ рідше, ШАРУДЛИ́ВИЙ, ШУРХОТЛИ́ВИЙ, ШЕЛЕСТЮ́ЧИЙ розм., ЛОПОТЛИ́ВИЙ розм., ЛОПОТЮ́ЧИЙ розм. рідше; ШОРСТКИ́Й розм. (про звук). Словник синонімів української мови