1. Словник української мови в 11 томах

шархати

ША́РХАТИ, аю, аєш, недок. Те саме, що ша́ркати 1, 2.

Кожен до своєї ниви взявся і там-там по широкому степу на чвертках, на осьминах шархали коси, диркали серпи (Головко, II, 1957, 236);

Карпо замовкає. Перехиляючись всім тілом, люто шархає грабками (Стельмах, На.. землі, 1949, 170);

У залі вже знов шархали ногами (Головко, І, 1957, 152).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шархати — див. шаркати Словник чужослів Павло Штепа
  2. шархати — ША́РХАТИ, аю, аєш, недок. Те саме, що ша́ркати 1, 2. Кожен до своєї ниви взявся і там-там по широкому степу на чвертках, на осьминах шархали коси, диркали серпи (А. Головко); Карпо замовкає. Перехиляючись всім тілом, люто шархає грабками (М. Стельмах); У залі вже знов шархали ногами (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
  3. шархати — ша́рхати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. шархати — -аю, -аєш, недок. Те саме, що шаркати 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шархати — ШЕЛЕСТІ́ТИ (видавати, утворювати, викликати шелест), ШАРУДІ́ТИ, ШУ́РХАТИ, ШУРХОТА́ТИ (ШУРХОТІ́ТИ), ШЕ́МРАТИ (ШЕ́МРІТИ рідше), ШЕ́РХАТИ розм., ШЕРХОТА́ТИ (ШЕРХОТІ́ТИ) розм., ШЕРЕХТІ́ТИ розм., ШАМОТІ́ТИ розм., ШУШУ́КАТИ розм., ШУШУ́КАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови