шаснути

ША́СНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до ша́стати.

Жахнулись від несподіванки діти, шаснули врозтіч — одна курява завихрилась за ними… (Крот., Сини.., 1948, 17);

Наляканий гучним реготом, Султан шаснув під віз і на всі заставки почав клясти базар обуреним гавкотом (Довж., І, 1958, 77);

Ліс мовчить. І тільки білка Шасне в віттячко руде (Мал., Серце.., 1959, 153);

Витягуючи .. шию, він шаснув по стінах драглистими очима (Речм., Весн. грози, 1961, 138);

Не встигла Вутанька з матір’ю отямитись, як Данько, схопивши гвинтівку, вже вискочив надвір. Шаснув за один причілок, шаснув за другий — ніде нікого (Гончар, II, 1959, 230);

Прочитавши надруковане великими літерами: "Смерть фашистським загарбникам!", він накрив рукавом листівку, потягнув її до себе і шаснув рукою в кишеню (Хижняк, Тамара, 1959, 39).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шаснути — див. бігти Словник синонімів Вусика
  2. шаснути — ША́СНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до ша́стати. Жахнулись від несподіванки діти, шаснули врозтіч – одна курява завихрилась за ними... (Є. Словник української мови у 20 томах
  3. шаснути — ша́снути дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  4. шаснути — -ну, -неш, док., розм. Однокр. до шастати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шаснути — ПРОБІ́ГТИ (біжучи, минути, залишити в стороні когось, щось), ПРОМЧА́ТИ, ПРОМАЙНУ́ТИ розм., ПРОМИГНУТИ розм., ПРОМЕЛЬКНУ́ТИ розм.; ШАСНУТИ розм., ША́СНУТИСЯ розм., ПРОШМИГНУ́ТИ розм., ШМИГНУ́ТИ (ШМИГОНУ́ТИ) розм., ПРОСЛИЗНУ́ТИ розм. (перев. непомітно). Словник синонімів української мови
  6. шаснути — Ша́снути, ша́сну, -снеш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. шаснути — Шаснути, -ну, -неш гл. Мелькнуть, пробѣжать. Хоч коли й шаснула їй по душі така думка, — вона на неї рукою навіки махнула. МВ. (О. 1862. І. 98). Словник української мови Грінченка