шаткувати

ШАТКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Різати на тонкі довгі смужки (перев. капусту).

Дівчинонька кропиву шаткує, А за нею дитина рачкує (Укр.. пісні, І, 1964, 484);

Я.. колов дрова, носив воду, допомагав Маланці, чистив буряки на зиму, шаткував капусту (Мик., Кадильниця, 1959, 50);

Новинка [електрична соковижималка] має ще одну істотну перевагу — спеціальний диск, який може швидко нарізати картоплю соломкою чи кружалками, шаткувати моркву, буряк та інші овочі (Рад. Укр., 6.II 1969, 4);

Синявін замовив чайханщикові диню й сам заходився її краяти по-узбецькому, старанно шаткуючи навскоси кожну скибку (Ле, Міжгір’я, 1953, 339);

*Образно. — Гей, хлопці, шаткуйте фашиста без жалю — Одного уб’єш — І вже легше землі! (Стельмах, V, 1963, 30).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шаткувати — Ую, -уєш. Різати овочі на тонкі довгі смужки (переважно капусту). Я., колов дрова, носив воду, допомагав Маланці, чистив буряки на зиму, шаткував капусту (І.Микитенко). Літературне слововживання
  2. шаткувати — див. СІКТИ. Словник синонімів Караванського
  3. шаткувати — див. різати; рубати Словник синонімів Вусика
  4. шаткувати — ШАТКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що. Різати на тонкі довгі смужки (перев. капусту). Дівчинонька кропиву шаткує, А за нею дитина рачкує (з народної пісні); Я .. колов дрова, носив воду, допомагав Маланці, чистив буряки на зиму, шаткував капусту (І. Словник української мови у 20 томах
  5. шаткувати — шаткува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  6. шаткувати — -ую, -уєш, недок., перех. Різати на тонкі довгі смужки (перев. капусту). Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. шаткувати — Шаткува́ти, -ку́ю, -ку́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. шаткувати — Шаткува́ти, -ку́ю, -єш гл. Рѣзать (капусту, траву, табакъ и пр.), шинковать, рубить, крошить. Дівчинонька кропиву шаткує, а за нею дитина рачкує. Чуб. V. Вдірали січену капусту, шатковану і огірки. Котл. Ен. IV. 19. Народ пам'ятає, як шаткував своїх заклятих ворогів. Левиц. І. Словник української мови Грінченка