шатнути

ШАТНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Те саме, що метну́тися.

Ой шатнула челядонька козака єднати, Де взялися товариші його рятувати (Кост., І, 1967, 38);

Ловці шатнули по гаях, Дались на полювання; Ріг, завжди чуваний в боях, Скликав до воювання (Граб., І, 1959, 412);

Шатнула дітвора по кутках — знайшли журнал, старши́й сам ноту зняв і положив на столі (Свидн., Люборацькі, 1955, 30);

З глибини вибігло з киями в руках кілька городян і шатнуло в завулок праворуч (Коч., П’єси, 1951, 253).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шатнути — ШАТНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Те саме, що метну́тися. Ой шатнула челядонька козака єднати, Де взялися товариші його рятувати (М. Костомаров); Ловці шатнули по гаях, Дались на полювання; Ріг, завжди чуваний в боях, Скликав до воювання (П. Словник української мови у 20 томах
  2. шатнути — шатну́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  3. шатнути — -ну, -неш, док., розм. Те саме, що метнутися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шатнути — Шатну́ти, -тну́, -не́ш гл. = шатнутися. Шатнув по селах і заїхав до Люборацьких. Св. Л. 117. Шатнула дітвора по кутках, знайшла журнал. Св. Л. 41. Словник української мови Грінченка