шахівниця
ШАХІВНИ́ЦЯ, і, ж. Дерев’яна або картонна квадратна (перев. складана) дошка чи коробка з 64 світлими й темними квадратами, на якій грають у шахи.
Обрин-ський сягнув за шахівницею, що десь на столі між книжками лежала, і почав укладати фігури (Коб., III, 1956, 36);
Рахівник почав розставляти фігури на шахівниці (Головко, І, 1957, 396);
Погодняк вдавав, що зайнятий обдумуванням нового ходу на шахівниці (Галан, Гори.., 1956, 158).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шахівниця — [шах'іўниц'а] -ц'і, ор. -цеийу Орфоепічний словник української мови
- шахівниця — ШАХІВНИ́ЦЯ, і, ж. Дерев'яна або картонна квадратна (перев. складана) дошка чи коробка з 64 світлими й темними квадратами, на якій грають у шахи. Обрин-ський сягнув за шахівницею, що десь на столі між книжками лежала, і почав укладати фігури (О. Словник української мови у 20 томах
- шахівниця — шахівни́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- шахівниця — -і, ж. Дерев'яна або картонна квадратна (перев. складана) дошка чи коробка з 64 світлими й темними квадратами, на якій грають у шахи. Великий тлумачний словник сучасної мови