1. Словник української мови в 11 томах

швелер

ШВЕ́ЛЕР, а, ч., техн. Металева балка, яка в перерізі має форму широкої літери "п".

У народному господарстві нашої країни використовується велика кількість прокату у вигляді листів, рейок, балок, швелерів, труб, круглої, квадратної сталі тощо (Наука.., 6, 1962, 18);

Зоя привезла спеціальні стальні швелери.. На ці швелери стане ківш, в який зливатимуть сталь з інших ковшів, привезених з різних мартенів (Собко, Біле полум’я, 1952, 298).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. швелер — ШВЕ́ЛЕР, а, ч., техн. Металева балка, яка в перерізі має форму широкої літери “п”: застосовують для закріплення й переміщення по ній якихось деталей. Словник української мови у 20 томах
  2. швелер — шве́лер іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. швелер — -а, ч., тех. Металева балка, яка в перерізі має форму широкої літери "п". Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. швелер — шве́лер (нім. Schweller) сталева (переважно) балка або стрижень з перерізом у формі широкої літери «п». Словник іншомовних слів Мельничука
  5. швелер — (нім.) Металева балка з П-подібним перерізом. Архітектура і монументальне мистецтво