швидкомовний

ШВИДКОМО́ВНИЙ, а, е, рідко. Який вимовляється, говориться в швидкому темпі (про фрази, слова і т. ін.).

Захопив Микола людей швидкомовним веселим словом, узяв до рук, розставив на місця, націлив на добре діло (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 186).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. швидкомовний — див. швидкий Словник синонімів Вусика
  2. швидкомовний — ШВИДКОМО́ВНИЙ, а, е, рідко. Який вимовляється, говориться в швидкому темпі (про фрази, слова і т. ін.). Захопив Микола людей швидкомовним веселим словом, узяв до рук, розставив на місця, націлив на добре діло (В. Бабляк). Словник української мови у 20 томах
  3. швидкомовний — швидкомо́вний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  4. швидкомовний — -а, -е, рідко. Який вимовляється, говориться у швидкому темпі (про фрази, слова і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови