швиргнути

ШВИРГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех., розм. Однокр. до швирга́ти.

Швиргнувши нотами кудись у куток, наперед вийшов, трохи зблідши, проте спокійний Малина (Вас., І, 1959, 204).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. швиргнути — ШВИРГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що, чим і без прям. дод., розм. Однокр. до швирга́ти. Швиргнувши нотами кудись у куток, наперед вийшов, трохи зблідши, проте спокійний Малина (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
  2. швиргнути — швиргну́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  3. швиргнути — -ну, -неш, док., перех. і неперех., розм. Однокр. до швиргати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. швиргнути — КИ́НУТИ кого, що (помахом руки, рук змусити летіти, падати або змусити летіти з метою влучити в когось, щось і т. ін.), МЕТНУ́ТИ, ШПУРНУ́ТИ розм., ЖБУРНУ́ТИ розм., ЖБУ́РИТИ розм., ШВИРГНУ́ТИ розм., ШВИРГОНУ́ТИ підсил. розм., ШВА́РКНУТИ розм. Словник синонімів української мови