1. Словник української мови в 11 томах

швирдиць

ШВИРДИ́ЦЬ, виг., розм. Те саме, що швирг.

Поніс попа до річки та з мішка швирдиць! Тільки вода забулькотіла (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. швирдиць — ШВИРДИ́ЦЬ, виг., розм. Те саме, що швирг. Поніс попа до річки та з мішка швирдиць! Тільки вода забулькотіла (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  2. швирдиць — швирди́ць вигук швирг незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  3. швирдиць — Швирди́ць! меж. Швырь! Поніс попа до річки, та з мішка швирдиць! Тільки вода забулькотіла. Драг. 158. Словник української мови Грінченка