швіцький
ШВІ́ЦЬКИЙ, а е:
∆ Шві́цька поро́да — давня порода великої рогатої худоби (перев. бурої або мишастої масті), яка характеризується високими м’ясними і молочними якостями.
Швейцарія — батьківщина високоудійних порід худоби — симентальської і швіцької (Ек. геогр. заруб. країн, 1956, 104)
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- швіцький — ШВІ́ЦЬКИЙ, а, е: △ Шві́цька поро́да див. поро́да. Словник української мови у 20 томах
- швіцький — шві́цький прикметник Орфографічний словник української мови
- швіцький — -а, -е: Швіцька порода — давня порода великої рогатої худоби, яка характеризується високими м'ясними і молочними якостями. Великий тлумачний словник сучасної мови