шевський
ШЕ́ВСЬКИЙ, а, е. Прикм. до швець.
[Гострохвостий:] В неї голосок, як у флоровських черничок, а у вас такий бас, як у нашім шевськім хорі у Йоньки Шелихвоста (Н.-Лев., II, 1956, 495);
У шевському ряді, на довгих неструганих дошках, поприбиваних до кобильниць, стояли й чоботи, і сап’янці (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 243);
// Признач. для пошиття взуття.
Їх [шевців] смутні очі наче оплакують той крам, що лежить на лядах перед ними: шматочки сірки, цвяхи на сковорідках, шевська смола на тарілках (Н.-Лев., І, 1956, 50);
Смерділо шкурами, рибою, шевським клеєм, дьогтем, гноєм та новими сукнами (Тулуб, Людолови, І, 1957, 7);
На місці шевської майстерні.. стояв тільки комин, лежало кілька обгорілих кроков та валявся побитий посуд (Смолич, II, 1958, 39);
Біля вікна — шевське начиння на столику, табуретка з натягнутою на ній зверху шкірою (Ю. Янов., І, 1954, 157);
Старий запускає пальці в халяву, виймає звідти шевського ножа, віддає Матвієві (Стельмах, І, 1962, 433).
Ше́вська ла́па (коза́) — металевий плескатий інструмент на довгій ніжці, який використовується при пошитті чи лагодженні взуття; лапа.
В хаті, біля лави, на низенькому ослінчику сидів Василь. Між колін тримав шевську лапу, на ній —дірявий Лідин черевик (Мушк., Серце.., 1962, 299);
Бригадиром тут високий розважливий Пилип Гаврилович Тупицький. Майже 30 років сидить він з шевською козою між колінами (Рад. Укр., 9.II 1961,3);
Ше́вська смола́ див. смола́;
Ше́вський квас див. квас.
◊ Прилипа́ти (прили́пнути, чіпля́тися і т. ін.), як (мов, немо́в і т. ін.) ше́вська смола́ див. смола́;
Причі́плюватися (причіпля́тися, причепи́тися), як (мов, немо́в і т. ін.) ше́вська смола́ див. причі́плюватися.
Значення в інших словниках
- шевський — Чоботарський Словник синонімів Караванського
- шевський — [шеўс'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- шевський — ШЕ́ВСЬКИЙ, а, е. Прикм. до швець. [Гострохвостий:] В неї голосок, як у флоровських черничок, а у вас такий бас, як у нашім шевськім хорі у Йоньки Шелихвоста (І. Словник української мови у 20 томах
- шевський — ше́вський прикметник Орфографічний словник української мови
- шевський — ше́вський: ◊ доводити до ше́вської па́сії → пасія ◊ допрова́джувати до ше́вської па́сії → пасія ◊ ше́вска (ше́вська) па́сія → пасія ◊ ше́вска (ше́вська) па́сія бере́ → пасія ◊ ше́вска (ше́вська) па́сія огорта́є → пасія Лексикон львівський: поважно і на жарт
- шевський — -а, -е. Прикм. до швець. || Признач. для пошиття взуття. Шевська лапа (коза) — металевий плескатий інструмент на довгій ніжці, який використовується при пошитті чи лагодженні взуття; лапа. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шевський — пристава́ти / приста́ти реп’яхо́м (смоло́ю, як (ше́вська) смола́ і т. ін.) до кого і без додатка. Настирливо вимагати чого-небудь від когось. — Що ти від мене хочеш? — Дивись який! Сам смолою пристає, а потім ще й запитує (П. Фразеологічний словник української мови
- шевський — ШЕ́ВСЬКИЙ, ШВЕ́ЦЬКИЙ, ЧОБОТА́РСЬКИЙ. Григорій Михайлович.. викидає з-під ліжка натягнуті на колодки дівочі чобітки, кусок смоли і різне шевське начиння (М. Стельмах); Гострим чоботарським ножем Василь кремсав на широкім дубовім пні тютюнові кореневища (Ю. Мушкетик). — Пор. швець. Словник синонімів української мови
- шевський — Ше́вський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шевський — Шевський, -а, -е 1) Сапожничій. Нашії чоботи, шевської роботи. Мет. 186. шевська смола. Варъ. Прилип до мене, як шевська смола до чобота. Ном. № 2750. Словник української мови Грінченка