шелепнути

ШЕЛЕ́ПНУТИ, ну, неш, док., діал.

1. Однокр. до шеле́пати 1.

2. З силою ударити;

// безос.

Тілько що Федір уступив у хату, як його ще на порозі привітав нестямний крик.. Федора наче в груди кулаком шелепнуло (Мирний, IV, 1955, 229);

// Упасти, перев. з глухим звуком, шумом.

Він так і шелепнув у саму середину (Сл. Гр.);

Навіть забув [Мусій], якої висоти сінешній поріг-зачепився і мало не шелепнув серед сіней (Речм., Весн. грози, 196І, 142).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шелепнути — див. падати Словник синонімів Вусика
  2. шелепнути — ШЕЛЕ́ПНУТИ, ну, неш, док., діал. 1. Однокр. до шеле́пати 1. 2. Із силою вдарити; // безос. Тілько [тільки] що Федір уступив у хату, як його ще на порозі привітав нестямний крик .. Федора наче в груди кулаком шелепнуло (Панас Мирний); // Упасти, перев. Словник української мови у 20 томах
  3. шелепнути — шеле́пнути дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  4. шелепнути — -ну, -неш, док., діал. 1》 Однокр. до шелепати 1). 2》 З силою ударити. || безос. || Упасти, перев. з глухим звуком, шумом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шелепнути — БУ́ХНУТИСЯ розм. (важко, з силою, з розгону або з глухим звуком, шумом, гуркотом упасти), БУ́ХНУТИ розм., БА́ХНУТИСЯ розм., БЕ́ХНУТИ розм., БЕ́ХНУТИСЯ розм., ГРИ́МНУТИСЯ розм., ГРИ́МНУТИ розм., ГРЮ́КНУТИСЯ розм., ГРЯ́КНУТИСЯ розм., ГЕ́ПНУТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. шелепнути — Шелепнути, -пну, -неш гл. Упасть съ шумомъ. Він так і шелепнув у саму середину. Таращ. у. Словник української мови Грінченка