шельський

ШЕ́ЛЬСЬКИЙ, а, е. Стос. до м. Шель у Франції, де вперше виявлено стоянку людей періоду раннього палеоліту.

∆ Ше́льська доба́ (епо́ха), архл.— період раннього палеоліту, для якого характерна шельська культура.

Ранній палеоліт в свою чергу поділяється на три великі епохи: шельську, ашельську і мустьєрську (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 11);

Ше́льська культу́ра, архл.— культура раннього палеоліту.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шельський — ШЕ́ЛЬСЬКИЙ, а, е. Стос. до м. Шель у Франції, де вперше виявлено стоянку людей періоду раннього палеоліту. Словник української мови у 20 томах
  2. шельський — ше́льський прикметник Орфографічний словник української мови