шестерик
ШЕСТЕРИ́К, а, ч.
1. заст. Запряг із шести коней.
Шестерик не забарився промчатись селом і повернув у панський двір (Мирний, IV, 1955, 252);
Ворог готує нові жахи: звозять на кам’яну загату шестериками й восьмериками устяж тяженькі гармати, повертають їх пащами до пригороду (Стар., Облога.., 1961, 48);
По алеї із молодих липок, в кінці якої стояв високий костьол, їхав зелений ридван, запряжений шестериком коней (Панч, Гомоп. Україна, 1954, 39);
// у знач. присл. шестерико́м. Шістьма кіньми.
Ось одного дня опівдні хтось ще здалеку запримітив, що ридван котить в Одраду шестериком (Мирний, IV, 1955, 251).
2. Давньоруська міра (ваги, об’єму, ліку і т. ін.), що містить або нараховує шість якихось одиниць, а також предмет, який складається з. шести частин.
Значення в інших словниках
- шестерик — див. шістка Словник синонімів Вусика
- шестерик — Шістка Словник чужослів Павло Штепа
- шестерик — ШЕСТЕРИ́К, а́, ч. 1. заст. Запряг із шести коней. Шестерик не забарився промчатись селом і повернув у панський двір (Панас Мирний); Ворог готує нові жахи: звозять на кам'яну загату шестериками й восьмериками устяж тяженькі гармати... Словник української мови у 20 томах
- шестерик — шестери́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- шестерик — -а, ч. 1》 заст. Запряг із шести коней. || у знач. присл. шестериком. Шістьма кіньми. 2》 Давньоруська міра (ваги, об'єму, ліку і т. ін.), що містить або нараховує шість якихось одиниць, а також предмет, який складається з шести частин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шестерик — Шестери́к, -ка́; -рики́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шестерик — Шестикутна частина будівлі, форма якої виявлена характером перекриття, наметового, зімкненого купольного або маківкою. Архітектура і монументальне мистецтво
- шестерик — Шестерик, -ка м. 1) Шестерикъ (воловъ, лошадей). Сімсот волів в оборі, а шестерик в плузі. Чуб. V. 417. 2) Шлея съ шестью полосами (продольными и поперечными). Вас. 160. Словник української мови Грінченка