1. Словник української мови в 11 томах

шестигранний

ШЕСТИГРА́ННИЙ, а, е. Який має шість граней.

Великим шестигранним олівцем інженер швидко-швидко креслив на аркуші паперу схему всієї системи водопони-ження (Жур., Вечір.., 1958, 131);

[Оксана:] Ми вивели, знаєш, яке жито? Шестигранне. В кожному кущі 60-70 стеблин (Мик., І, 1957, 461);

Іноді кристалики льоду утворюються.. у вигляді шестигранних стовпчиків (Наука.., 5, 1958, 39).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шестигранний — [шеистBгран:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  2. шестигранний — ШЕСТИГРА́ННИЙ, а, е. Який має шість граней. Великим шестигранним олівцем інженер швидко-швидко креслив на аркуші паперу схему всієї системи водопониження (С. Журахович); [Оксана:] Ми вивели, знаєш, яке жито? Шестигранне. В кожному кущі 60–70 стеблин (І. Словник української мови у 20 томах
  3. шестигранний — шестигра́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  4. шестигранний — -а, -е. Який має шість граней. Великий тлумачний словник сучасної мови