шестірня

ШЕСТІРНЯ́, і, ж. Зубчасте колесо, яке передає рух.

-Я мав нечоловічу силу; кулаком, як довбнею, вбивав вола, здержував у млині шестірню; а раз стрівся в лісі з ведмедем і задавив його власними руками (Стор., І, 1957, 349);

Внизу під камінням через шестірні та колеса проривались пасма блідого, синюватого од води світа (Н.-Лев., IV, 1956, 99);

Фреза [канавокопача] приводиться в дію.. через карданний вал, дві конічні шестірні і ланцюгову передачу (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 55).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Шестірня — Шесті́рня іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. шестірня — див. ТРИБ Словник синонімів Караванського
  3. шестірня — Триб, трибок Словник чужослів Павло Штепа
  4. шестірня — ШЕСТІРНЯ́, і́, ж. Зубчасте колесо, яке передає рух; триб¹. – Я мав нечоловічу силу; кулаком, як довбнею, вбивав вола, здержував у млині шестірню; а раз стрівся в лісі з ведмедем і задавив його власними руками (О. Словник української мови у 20 томах
  5. шестірня — -і, ж. Зубчасте колесо, яке передає обертальний рух від одного вала механізму до іншого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. шестірня — ШЕСТІРНЯ́ (зубчасте колесо, яке передає рух), ШЕСТЕРНЯ́ розм., ТРИБ техн. У шестірнях екскаватора застрягла шматина дерну чи купина (П. Дорошко); — А в лобогрійці дишло поламане! Коса поіржавіла, в шестернях зубки повибивані!... Словник синонімів української мови
  7. шестірня — Шесте[і]рня́, -ні́, -не́ю; -те́[і́]рні, -те́рень Правописний словник Голоскевича (1929 р.)