1. Словник української мови в 11 томах

шефський

ШЕ́ФСЬКИЙ, а, е. Стос. до шефа і шефства.

Декотрі жінки, що бували в складі шефських делегацій у бригаді Горпищенка, одразу пізнали Бойчука й кинулися йому назустріч (Кучер, Голод, 1961, 110);

Декого з військових Лукія знала в обличчя, бачила, коли вони з’являлися в радгоспі на своєму закуреному газику, а з старшим зустрічалася на шефських зборах (Гончар, Тронка, 1963, 107);

Значну шефську допомогу подають колгоспам колективи промислових підприємств (Хлібороб Укр., 1, 1964, 10).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шефський — [шефс'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  2. шефський — ШЕ́ФСЬКИЙ, а, е. Стос. до шефа і шефства. Декотрі жінки, що бували в складі шефських делегацій у бригаді Горпищенка, одразу пізнали Бойчука й кинулися йому назустріч (В. Словник української мови у 20 томах
  3. шефський — ше́фський прикметник Орфографічний словник української мови
  4. шефський — -а, -е. Стос. до шефа і шефства. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шефський — Ше́фський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)