шинельний

ШИНЕ́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Прикм. до шине́ль, шине́ля.

До нього підходить він, Кость. Просто . з-під шинельної поли виймає він голуба (Донч., І, 1956, 53);

Були твої листи в походах За моїм шинельним обшлагом (Дор., Передгроззя, 1935, 58);

// Признач. для шинелі.

Від червоноармійців пахло милом, банею і новим шинельним сукном: підрозділи наспіх проходили санобробку (Тют., Вир", 1964, 489).

2. у знач. їм. шине́льна, ної, ж. Приміщення, де залишають шинелі, верхній одяг.

Після вечірніх занять він забрався в темний куток шинельної і, сівши на лавку, замислився над своїм безталанням (Доби.. Ол. солдатики, 1961, 48).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шинельний — ШИНЕ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до шине́ль, шине́ля. До нього підходить він, Кость. Просто з-під шинельної поли виймає він голуба (О. Донченко); Були твої листи в походах За моїм шинельним обшлагом (П. Дорошко); // Признач. для шинелі. Шинельне сукно. Словник української мови у 20 томах
  2. шинельний — шине́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. шинельний — -а, -е. 1》 Прикм. до шинель, шинеля. || Признач. для шинелі. 2》 у знач. ім. шинельна, -ної, ж. Приміщення, де залишають шинелі, верхній одяг. Великий тлумачний словник сучасної мови