1. Словник української мови в 11 томах

шинкарка

ШИНКА́РКА, и, ж., заст. Жін. до шинка́р.

— Путе ж, хлопці, швидко, шпарко! Музики, заграйте! Гей, шинкарю! Гей, шинкарко! Горілки давайте! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 75);

Шинкарка Параска, висока, гарна молодиця, одіта в святкове серед будня, наміряла хлопцеві горілки (Вас., Вибр., 1954, 171);

На горі, горі Стояла корчма, Що у тій корчмі Шинкарка жила (Перв., Слов. балади, 1946, 26).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шинкарка — ШИНКА́РКА, и, ж., заст. Жін. до шинка́р. – Нуте ж, хлопці, швидко, шпарко! Музики, заграйте! Гей, шинкарю! Гей, шинкарко! Горілки давайте! (П. Словник української мови у 20 томах
  2. шинкарка — шинка́рка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. шинкарка — -и, заст. Жін. до шинкар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шинкарка — Шинка́рка, -ки, -рці; -ка́рки, -ка́рок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)