шипшина
ШИПШИ́НА, и, ж.
1. Дикоросла троянда з простими, не махровими квітками і з стеблами, вкритими шипами, плоди якої багаті на вітамін С, цукри, органічні кислоти, каротин, пектинові та інші речовини.
На одному косогорі розрослась густа-прегуста дереза, терен та шипшина (Н.-Лев., III, 1956, 127);
Тонким ароматом віяло від шипшини в червоних і лимонно-жовтих квітах (Тулуб, В степу.., 1964, 114);
Прищеплюючи вічко троянди до шипшини, Йосип продовжував: — Ти бачиш, Юлко, я сам вкладаю життя в цю лозину. То як же мені старіти?.. (Томч., Готель.., 1960, 32);
Насіння шипшини і глоду, як і більшості лісових порід, після достигання впадає в глибокий спокій (Хлібороб Укр., 9, 1968, 44).
2. Плоди цієї рослини.
Через вікно, з якого на той час було знято грати, стали вилітати в сад різноманітні кошики, кружки, сита.., мішечки з[грибами, кмином, сушеною шавлією, шипшиною і т. п. (Вільде, Сестри.., 1958, 456);
Серед великої кількості ягід, фруктів і плодів найбагатшою на вітаміни є.. шипшина (Наука.., 4, 1962, 51);
Шипшина — це не тільки полівітаміни, але й добрі ліки від багатьох хвороб шлунка, нирок і особливо печінки (Хлібороб Укр., 9, 1969, 41).
Значення в інших словниках
- шипшина — ШИПШИ́НА, и, ж. 1. Дикоросла троянда з простими, не махровими квітками і стеблами, вкритими шипами, плоди якої багаті на вітамін С, цукри, органічні кислоти, каротин, пектинові та інші речовини. Словник української мови у 20 томах
- шипшина — шипши́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- шипшина — -и, ж. 1》 Дикоросла троянда з простими квітками й зі стеблами, вкритими шипами, плоди якої багаті на вітамін C, цукри, органічні кислоти, каротин, пектинові та ін. речовини. 2》 Плоди цієї рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шипшина — ШИПШИ́НА (дикоросла троянда), ГАЙОВА́ РО́ЖА (ДИ́КА РО́ЖА) розм. Шипшина й терен при дорозі, а в далині полки дубів (М. Драй-Хмара); Із-за темного дуба то калинова вітка витягнеться.., то колюча гайова рожа покаже дрібні листочки й пахучу квіточку (Марко Вовчок). Словник синонімів української мови
- шипшина — Шипши́на, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)