ширококостий

ШИРОКОКО́СТИЙ, а, е. Який має широкі, великі, випнуті кістки; костистий.

Карпо, молодий ще чоловік, осадкуватий, широкоплечий, ширококостий (Мирний, III, 1954, 35);

Жінка, що сиділа з ними, викликала здивування величезною своєю постаттю,— ширококоста й рівна у грудях, як солдат (Перв., Материн.. хліб, 1960, 122);

Обняв Володимир батька.. Потім він узяв його ширококосту руку й довго тряс молодими своїми руками, дивлячись в очі без слів… (Довж., І, 1958, 340);

— Да, — не знає, що відповісти, Григорій, дивлячись на ширококосте обличчя Федоренка з лукавими блищиками в карих очах (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 525);

*Образно. Якось на шостий чи сьомий день важкий ширококостий літак з’явився якраз над Федьчиною сосною (Збан., Крил. гонець, 1953, 40).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ширококостий — див. широкий Словник синонімів Вусика
  2. ширококостий — ШИРОКОКО́СТИЙ, а, е. Який має широкі, великі, випнуті кістки; грубокостий; костистий. Карпо, молодий ще чоловік, осадкуватий, широкоплечий, ширококостий (Панас Мирний); Жінка, що сиділа з ними, викликала здивування величезною своєю постаттю... Словник української мови у 20 томах
  3. ширококостий — ширококо́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  4. ширококостий — -а, -е. Який має широкі, великі, випнуті кістки; костистий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ширококостий — КОСТИ́СТИЙ (який має широкі, великі, випнуті кістки), ШИРОКОКО́СТИЙ, ОКО́СТУВАТИЙ розм. Він був високий на зріст, широкий в плечах, костистий (І. Нечуй-Левицький); Просто проти дверей лежав здоровий, широкоплечий і ширококостий ґевал (Ю. Смолич); Цей віл худий, але окостуватий (М. Номис). Словник синонімів української мови