шифер
ШИ́ФЕР, у, ч.
1. Глинястий сланець чорного, сірого чи червоного кольору.
Ландшафт західної частини Правобережного Полісся вздовж рік оживляється виходами на поверхні гранітів і червоного шиферу (Дерев. зодч. Укр., 1949, 7);
Стіни Софії не були потиньковані, вони мали рожевий колір, тільки де-не-де на їх поверхні, мов рубіни, виблискували брили каміння — шиферу (Наука.., 1, 1971, 17).
2. Будівельний плитковий матеріал (перев. даховий) з такого сланцю чи іншого матеріалу.
Тішило те, що серед старих будівель уже то тут, то там стояли нові хати, акуратні, високі, вікнасті, вкриті гофрованим шифером або черепицею (Добр., Тече річка.., 1961, 12);
Приємно і затишно ясніють білі стіни нової хати під сріблястим шифером. Це оселя Гурія Харлана (Вол., Місячне срібло, 1961, 199);
Побудьте тут [на заводі] хоча б чверть години і ви побачите, як доменний шлак перетворюється на тонкі сірі волокна мінеральної вати, а азбест, пісок, цемент, вапно та інші матеріали — на шифер (Роб. газ., З.ІІІ 1965, 2).
Значення в інших словниках
- шифер — Сланець, ним раніше покривали дахи [X] Словник з творів Івана Франка
- шифер — Лупак, див. сланець Словник чужослів Павло Штепа
- шифер — ШИ́ФЕР, у, ч. 1. Глинястий сланець чорного, сірого чи червоного кольору. Ландшафт західної частини Правобережного Полісся вздовж рік оживляється виходами на поверхні гранітів і червоного шиферу (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- шифер — ши́фер іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- шифер — У, ч. Психіка. ◇ Шифер повзе, шифер їде, шифер тріщить — ненормальний психічний стан. У мене шифер їде від такої кількості подій. Словник сучасного українського сленгу
- шифер — -у, ч. 1》 Глинястий сланець чорного, сірого або червоного кольору. 2》 Будівельний плитковий матеріал (перев. даховий) з такого сланцю чи іншого матеріалу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шифер — ши́фер (нім. Schiefer) 1. Різновид глинистого сланцю, що легко розщеплюється на тонкі плитки; ці плитки застосовують як будівельний матеріал. 2. Азбоцементний Ш. (азбошифер) – штучний покрівельний матеріал. Словник іншомовних слів Мельничука
- шифер — ШИ́ФЕР (будівельний плитковий матеріал перев. для покрівлі), ЕТЕРНІ́Т. Пообіч вулиць стояли не халупи,.. а переважно цегляні просторі будинки, покриті то шифером, то залізом (Ю. Збанацький); Карпо Салай стояв на ґанку своєї невисокої, сірим етернітом вкритої хати (В. Собко). Словник синонімів української мови
- шифер — Ши́фер, -феру; ши́ферний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шифер — (нім. — кам'яний осколок) 1. Рожевий, сірий, червоний чи чорний сланець, що вживався у давньоруських будівлях для підлоги, різьблених парапетів, облицювання стін або у вигляді тонких пластин при виготовленні покрівлі. Архітектура і монументальне мистецтво