1. Словник української мови в 11 томах

шкапійчина

ШКАПІЙЧИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що шкапи́нка.

Шкапійчини, що були запряжені у вози, закустрані, заморені, понуро голови посхиляли (Мирний, IV, 1955, 311).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкапійчина — див. кінь Словник синонімів Вусика
  2. шкапійчина — ШКАПІЙЧИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що шкапи́нка. Шкапійчини, що були запряжені у вози, закустрані, заморені, понуро голови посхиляли (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  3. шкапійчина — шкапійчи́на іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  4. шкапійчина — -и, ж., розм. Те саме, що шкапинка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шкапійчина — Шкапійчина, -ни ж. = шкапина. Шкапійчина тюпа. Мир. Пов. II. 84. Словник української мови Грінченка