1. Словник української мови в 11 томах

шкаралупчастий

ШКАРАЛУ́ПЧАСТИЙ, а, е. У вигляді шкаралупи (у 1-3 знач.).

Коли порода менш пластична, то вона внаслідок зминання набуває шкаралупчастої текстури (Курс заг. геол., 1947, 67);

Слід розглянути основні види виливання: в землю, кокільне, кокільне під тиском, відцентрове, точне, виливання в шкаралупчасті форми (Метод, викл. фрез. спр., 1958, 175).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкаралупчастий — [шкаралупчастией] м. (на) -стому/-с'т'ім, мн. -с'т'і Орфоепічний словник української мови
  2. шкаралупчастий — ШКАРАЛУ́ПЧАСТИЙ, а, е. У вигляді шкаралупи (у 1–3 знач.). Коли порода менш пластична, то вона внаслідок зминання набуває шкаралупчастої текстури (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. шкаралупчастий — шкаралу́пчастий прикметник Орфографічний словник української мови
  4. шкаралупчастий — -а, -е. У вигляді шкаралупи (у 1-3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови