шкатулка
ШКАТУ́ЛКА, и, ж. Невеличка скринька для зберігання дрібних (перев. цінних) речей.
Перед ним стояло кілька шкатулок, наповнених дрібним різнобарвним камінням (Ів., Вел. очі, 1956, 77);
Жінка поквапна дістала з шкатулки паспорт (Грим., Кавалер.., 1955, 6);
Праворуч, від кістяка в трьох маленьких зотлілих шкатулках знаходились буси (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 170);
Робота крючком не потребує спеціально обладнаного робочого місця. Той, хто в’яже, повинен сидіти за столом, на якому розміщені в шкатулці клубки з пряжею або котушки, (В’язання.., 1967, 4);
*У порівн. В океані, як у велетенській шкатулці з коштовностями, зберігаються мільйони тонн корисних металів (Веч. Київ, 14.XII 1967, 4).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шкатулка — Скринька, коробка, пуздро, пудло, (маїенька) пуделко Словник синонімів Караванського
- шкатулка — [шкатулка] -лкие, д. і м. -лц'і, р. мн. -лок Орфоепічний словник української мови
- шкатулка — Скринька, скринечка, див. шуфляда, коробка Словник чужослів Павло Штепа
- шкатулка — ШКАТУ́ЛКА, и, ж. Невеличка скринька для зберігання дрібних (перев. цінних) речей. Перед ним стояло кілька шкатулок, наповнених дрібним різнобарвним камінням (О. Іваненко); Жінка поквапно дістала з шкатулки паспорт (Я. Словник української мови у 20 томах
- шкатулка — шкату́лка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- шкатулка — -и, ж. Невеличка скринька для зберігання дрібних (перев. цінних) речей. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шкатулка — СКРИ́НЬКА (маленька коробка для зберігання коштовностей, дрібних предметів), ШКАТУ́ЛКА, ШКАТУ́ЛА заст., ПОГРІБЕ́ЦЬ заст., ШАБАТУ́РА діал.; РА́ХВА (дерев'яна інкрустована, круглої форми); ШУХЛЯ́ДА (чотирикутна, перев. висувна — в столі, шафі). Донна Анна.. Словник синонімів української мови