1. Словник української мови в 11 томах

шкатулочка

ШКАТУ́ЛОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до шкату́лка.

Зупинившись перед дзеркалом, солдат підкрутив вуса, підморгнув до витрішкуватого обличчя в дзеркалі і, схопивши ще шкатулочку із ракушок, побіг за іншими (Панч, В дорозі, 1959, 115).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкатулочка — ШКАТУ́ЛОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до шкату́лка. Зупинившись перед дзеркалом, солдат підкрутив вуса, підморгнув до витрішкуватого обличчя в дзеркалі і, схопивши ще шкатулочку із ракушок, побіг за іншими (П. Панч). Словник української мови у 20 томах
  2. шкатулочка — шкату́лочка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. шкатулочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до шкатулка. Великий тлумачний словник сучасної мови