1. Словник української мови в 11 томах

шквальний

ШКВА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Який є шквалом; із шквалами (у 1 знач.).

Шквальний вітер не дув над поверхнею моря, навіть не линув понад водою в шаленому льоті,— він наче скакав галопом по хвилях (Смолич, Світанок.., 1953, 566);

За мисом на сейнер налетів рвучкий шквальний вітер (Літ. Укр., ІЗ.УІІ 1965, 2);

Не старіти тим, хто п’є лазур Небовидів у поході дальньому, Тим, хто дише повівами бур В морі шквальному (Бичко, Простота, 1963, 47).

2. Сильний, масований (про артилерійський чи кулеметний вогонь).

Відходимо від руїн мосту під шквальним вогнем (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 88).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шквальний — ШКВА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який є шквалом; із шквалами (у 1 знач.). Шквальний вітер не дув над поверхнею моря, навіть не линув понад водою в шаленому льоті, – він наче скакав галопом по хвилях (Ю. Словник української мови у 20 томах
  2. шквальний — шква́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. шквальний — -а, -е. 1》 Який є шквалом; із шквалами (у 1 знач.). 2》 Сильний, масований (про артилерійський чи кулеметний вогонь). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шквальний — ПОРИ́ВЧАСТИЙ (про вітер), ПОРИ́ВНИ́Й, ПОРИ́ВИСТИЙ рідше, РВУЧКИ́Й, ШКВА́ЛЬНИЙ підсил. Поривчастий степовий вітер згинає верхів'я в'язів (Н. Рибак); Перед очима в них бушувала Волга, припадали до спінених хвиль поривні вітри (А. Словник синонімів української мови