шкварка

ШКВА́РКА, и, ж. Підсмажений шматок сала, з якого частково витопився жир.

Посеред стола пахкотіла жаром чавунна сковорода, на якій поміж великими шкварками, мов жовті купчаки, красувалися яєчні жовтки (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 38);

В кімнаті пахло жареним м’ясом і часником. На столі на тарілці лежав шматок смаженої свіжої ковбаси — кров’янки, а на другій тарілці — сальтисон і шкварки (Томч., Готель.., 1960, 214);

Готові вареники подають гарячими і поливають розігрітим вершковим маслом або підсмаженим шпиком із шкварками (Укр. страви, 1957, 247).

∆ Да́ти шква́рки кому, рідко — побити кого-небудь.

Як дам шкварки, то буде тобі жарко (Номис, 1864, № 3617).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкварка — Вишкварка Словник синонімів Караванського
  2. шкварка — Висмажка, висмажок, витопок, вишкварка, вишкварок, засмажка, шкварочка Словник синонімів Вусика
  3. шкварка — [шкварка] -ркие, д. і м. -рц'і, мн. шкварки, шкварок дв'і шкваркие Орфоепічний словник української мови
  4. шкварка — ШКВА́РКА, и, ж. Підсмажений шматок сала, з якого частково витопився жир. Посеред стола пахкотіла жаром чавунна сковорода, на якій поміж великими шкварками, мов жовті купчаки, красувалися яєчні жовтки (М. Словник української мови у 20 томах
  5. шкварка — шква́рка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири шква́рки Орфографічний словник української мови
  6. шкварка — (-и) ж.; крим.; ірон. 1. Людина низького зросту. БСРЖ, 693; СЖЗ, 115; ЯБМ, 2, 558. 2. Засуджений підліток, який морально і фізично опустився. СЖЗ, 115. Словник жарґонної лексики української мови
  7. шкварка — -и, ж. Підсмажений шматок сала, з якого частково витопився жир. Дати шкварки кому рідко — побити кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. шкварка — да́ти шва́бу (шква́рки) кому і без додатка. Побити, завдати неприємностей. Еней, ізбувши сучу бабу, Якмога швидше на човни, Щоб не дала Юнона швабу (І. Котляревський); Як дам шкварки, то буде тобі жарко (Укр.. присл..). Фразеологічний словник української мови
  9. шкварка — Шква́рка, -рка; шква́рки́, -ва́ро́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. шкварка — Шкварка, -ки ж. 1) Вытопленный кусочекъ сала, вытопка. 2) дати шкварки. Задать баню, дать трепку. Як дам шкварки, то буде тобі жарко. Ном. № 3616. Словник української мови Грінченка