1. Словник української мови в 11 томах

шкодіти

ШКОДІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., діал. Жаліти (у 1 знач.).

Степан вагався.. Він любив свою дочку і шкодів віддавати її (Л. Янов., І, 1959, 314).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкодіти — ШКОДІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., діал. Жаліти (у 1 знач.). Степан вагався .. Він любив свою дочку і шкодів віддавати її (Л. Яновська). Словник української мови у 20 томах
  2. шкодіти — шкоді́ти дієслово недоконаного виду жаліти діал. Орфографічний словник української мови
  3. шкодіти — -ію, -ієш, недок., діал. Жаліти (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шкодіти — ЖАЛІ́ТИ (відчувати жалість, співчуття до когось), ШКОДУВА́ТИ, ЖАЛКУВА́ТИ, МИ́ЛУВАТИ, ЖА́ЛУВАТИ рідше, ШКОДІ́ТИ діал. Мачуха так чужих дітей жаліє, як зимою сонце гріє (прислів'я); Усі, хто знав її, жалкували молоду... Словник синонімів української мови
  5. шкодіти — Шкоді́ти, -ді́ю, -ді́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. шкодіти — Шкоді́ти, -ді́ю, -єш гл. Жалѣть. Царь його шкодів. Мнж. 68. І так уже її догляда та шкодіє — як ока. Драг. Словник української мови Грінченка