шлуночок

ШЛУНО́ЧОК, чка, ч,

1. Зменш.-пестл. до шлу́нок 1;

// Орган у бджоли, де виробляється мед.

Вони [бджоли] звільняють збиральниць від нектару і деякий час тримають його у медовому шлуночку, де нектар підлягав складній переробці, яка почалася ще у шлуночку бджоли-збиральниці (Знання.., 6, 1965, 15).

2. Частина порожнини серця, яка регулює рух крові по кровоносній системі.

Серце поділене м’язовою перегородкою на праву і ліву половини, з яких кожна поділяється в свою чергу на передсердя і шлуночок (Заг. догляд за хворими, 1957, 75);

Невеличке серце риби.. двокамерне і складається з шлуночка з щільними м’язовими стінками та передсердя (Зоол., 1957, 73).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шлуночок — [шлуночок] -чка, м. (на) -чку, мн. -чкие, -чк'іў Орфоепічний словник української мови
  2. шлуночок — ШЛУ́НОЧОК, чка, ч. 1. Зменш.-пестл. до шлу́нок 1; // Орган у бджоли, де виробляється мед. Вони [бджоли] звільняють збиральниць від нектару і деякий час тримають його у медовому шлуночку, де нектар підлягає складній переробці... Словник української мови у 20 томах
  3. шлуночок — шлу́ночок іменник чоловічого роду шлуно́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. шлуночок — -чка, ч. 1》 Зменш.-пестл. до шлунок 1). || Орган у бджоли, де виробляється мед. 2》 Частина порожнини серця, яка регулює рух крові по кровоносній системі. Великий тлумачний словник сучасної мови