1. Словник української мови в 11 томах

шльонка

ШЛЬО́НКА, и, ж.

1. Вівця шльонської породи.

Сам себе не пізнав, ..зовсім не я, а німець А дам Іванович Фрік, що в Кременчуці шльонку розбирає… (Стор., І, 1957, 121).

2. Вовна з такої вівці.

Скільки оком кинеш — скрізь по дорозі, як гадюка, сунуться хури: назустріч везуть шльонку, кожі, сіль, рибу (Стор., І, 1957, 77);

// Тканина з цієї вовни.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шльонка — ШЛЬО́НКА¹, и, ж. 1. Вівця шльонської породи. Сам себе не пізнав, .. зовсім не я, а німець Адам Іванович Фрік, що в Кременчуці шльонку розбирає... (О. Стороженко). 2. Вовна з такої вівці. Словник української мови у 20 томах
  2. шльонка — шльо́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. шльонка — -и, ж. 1》 Вівця шльонської породи. 2》 Вовна з такої вівці. || Тканина з цієї вовни. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шльонка — Шльонка, -ки ж. 1) Овца силезской породы. 2) Шерсть этой овцы. 3) Мясо этой овцы. Словник української мови Грінченка