шлюпковий
ШЛЮ́ПКОВИЙ, а, е. Стос. до шлюпки;
// Признач. для виготовлення, ремонту або зберігання шлюпок.
Слідом за Глобою і Васею вони ходили до шлюпкової пристані (Собко, Скеля.., 1961, 92);
// Здійснюваний на шлюпці, шлюпках.
Шлюпковий перехід.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шлюпковий — ШЛЮ́ПКОВИЙ, а, е. Стос. до шлюпки; // Признач. для виготовлення, ремонту або зберігання шлюпок. Слідом за Глобою і Васею вони ходили до шлюпкової пристані (В. Собко); // Здійснюваний на шлюпці, шлюпках. Шлюпковий перехід. Словник української мови у 20 томах
- шлюпковий — шлю́пковий прикметник Орфографічний словник української мови
- шлюпковий — -а, -е. Стос. до шлюпки. || Признач. для виготовлення, ремонту або зберігання шлюпок. || Здійснюваний на шлюпці, шлюпках. Шлюпковий перехід. Великий тлумачний словник сучасної мови