шмат

ШМАТ¹, а, ч. Те саме, що шмато́к.

Курбала відклав набік молоток, узяв кайло і легенькими.. ударами почав відбивати шмат за шматом змішану з плямистим камінням м’яку руду (Досв., Вибр., 1959, 196);

Давид дивився, як молоток та молот місили червоний шмат заліза (Головко, II, 1957, 15);

Він ухопив на виделку здоровий шмат поросятини й нагріб півтарілки начинки (Н.-Лев., III, 1956, 377);

Вона приготувала і хотіла нести пляшку молока та шмат житнього хліба — любимий Іванів харч (Чорн., Потік.., 1956, 168);

До друкарні на вулицю Ягайлонську мав [Начко] чималий шмат дороги, треба було спішити (Фр., VI, 1951, 250);

Несподівано з туману виплив чималий шмат зоряного неба і простягся до самого обрію (Трубл., Лахтак, 1953, 25);

Галявину перетинав білий мур, і за ним виднівся шмат поля (Смолич, І, 1958, 62);

Милував і заспокоював око бійців цей шмат рівнинного простору в горах, що розкинувся на десятки кілометрів (Гончар, III, 1959, 127);

На рухомих підставках стоять бюсти, понакривані мокрими шматами (Л. Укр., III, 1952, 44);

Талановиті руки умільця перетворили дешевий матеріал (чурбак з букового окоренка, грудку каоліну, шмат лляної тканини) на річ, варту золотого злитка (Вол., Дні.., 1958, 24);

Жайсак з гримасою болю раз у раз торкався коліна, куди все ж таки дзьобнув його орел, видерши чималий шмат хутра з шкіряних штанів і разом із ним шматок живого м’яса (Тулуб, В степу.., 1964, 153);

Над долиною, де розкинулось село, ще висить густий туман. Мовби взяв хтось за чотири кінці величезний шмат небіленого полотна і вкрив ним розлогу долину (Кол., Терен.., 1959, 12);

Я прожив немалий шмат часу і скільки бачив вихилясів та стрибків моди, приміром, на одіж та взуття! (Рильський, Веч. розмови, 1964, 171).

∆ З парши́вої вівці́ хоч ше́рсті шмат див. шерсть.

ШМАТ², присл., розм. Велика кількість; багато.

Худоби було шмат (Рудан., Переслів’я, 1958, 29);

Я зроблю, щоб шмат дерева повсихало (Сл. Гр.);

Дуже-таки шмат грошей у них стало (Сл. Гр.).