1. Словник української мови в 11 томах

шматина

ШМАТИ́НА, и, ж., розм.

1. Кусок, клапоть тканини (перев. старої, зношеної); ганчірка.

Бережно обвила вона письмо в папір і в шматину (Фр., III, 1950, 439);

Склав;

[Альоша] кінці шматини навхрест; зав’язав їх і підняв вузол (Мик., II, 1957, 181);

Дарина затулила якоюсь шматиною вибиті шибки (Головко, А. Гармаш, 1971, 358);

Дід не відповів. Він довго длубався у спідній кишені, вийняв чисту шматину, розгорнув її (Кучер, Дорога.., 1958, 226).

2. рідко. Те саме, що шмато́к 1.

Від залізної шматини відскакують іскри, вона розтягається в довжину, тоншає (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 200).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шматина — див. ГАНЧІРКА. Словник синонімів Караванського
  2. шматина — див. ганчірка; частина Словник синонімів Вусика
  3. шматина — ШМАТИ́НА, и, ж., розм. 1. Кусок, клапоть тканини (перев. старої, зношеної); ганчірка. Бережно обвила вона письмо в папір і в шматину (І. Франко); Склав [Альоша] кінці шматини навхрест; зав'язав їх і підняв вузол (І. Словник української мови у 20 томах
  4. шматина — шмати́на іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  5. шматина — -и, ж., розм. 1》 Кусок, клапоть тканини (перев. старої, зношеної); ганчірка. 2》 рідко. Те саме, що шматок 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. шматина — ГАНЧІ́РКА (шматок тканини, перев. господарського призначення), ШМА́ТА розм., ШМАТИ́НА розм., ШМА́ТКА розм., ОНУ́ЧА розм., ОНУ́ЧКА розм., ШМАТЯ́НКА діал.; ДРАНТИ́НА розм. (зі старої тканини); СТИ́РКА, ПІДТИ́РКА розм., ПРО́ТИРКА розм. Словник синонімів української мови