шовковик
ШОВКОВИ́К, а́, ч.
1. Гусениця шовковицевого шовкопряда.
Листям учитель годував шовковиків. Ми з Яшком у себе теж посадили, шовковицю (Панч, На калин. мості, 1965, 31);
— У нас були кози, був виноградник, садок. А в садку маслини. Багато маслин і горіхів і морен, де ми розводили шовковиків (Тулуб, Людолови, II, 1957, 347).
2. Робітник шовкової промисловості.
Директиви п’ятирічного плану відкрили перед шовковиками величезні перспективи дальшого збільшення випуску продукції (Роб. газ., 15. VI 1966, 1);
Дарницькі шовковики освоїли виробництво високоякісних тканин "Черемшина", "Славутич", "Оксана" (Веч. Київ, 15.III 1971, 2).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шовковик — ШОВКОВИ́К, а́, ч. 1. Гусениця шовковицевого шовкопряда. Листям учитель годував шовковиків. Ми з Яшком у себе теж посадили, шовковицю (П. Панч); – У нас були кози, був виноградник, садок. А в садку маслини. Словник української мови у 20 томах
- шовковик — шовкови́к 1 іменник чоловічого роду, істота гусениця шовкопряда шовкови́к 2 іменник чоловічого роду, істота робітник Орфографічний словник української мови
- шовковик — -а, ч. 1》 Гусениця шовковицевого шовкопряда. 2》 Робітник шовкової промисловості. Великий тлумачний словник сучасної мови